Роздум. Интеллектуальная поэзия

Роздум

«Из всех искусств первое место удерживает за собой поэзия».

Иммануил Кант

 

Нові твори:

Андрей Юрченко. STAR TRACK Андрей Юрченко. Unter den Linden Андрій Юрченко. Серце Андрей Юрченко. Капитализм Андрей Юрченко. Субботник Андрей Юрченко. Смысл жизни Андрей Юрченко. Старый друг Андрей Юрченко. Homo sapiens Андрей Юрченко. Проклятие

Улюблені твори:

Леонід Гураль. Незабутнє Леонид Гураль. Истина Леонид Гураль. Эсмеральда Леонид Гураль. Гремят мегатонны Леонид Гураль. В лесу на рассвете

Тени мертвых поэтов
Ложатся строками строго,
Печатает рифмами память
Оттиск типографского набора.

Жизнь после смерти,
Не она ли это?
Возродиться в слове –
Судьба человека…

А. Юрченко

Симетрія, ти єси
п’єдесталом краси.


Це найбільше диво здавна,
що нам бачить диво дáно.


Я від себе не втікаю:
із собою у двобої,
все шукаю і шукаю
компромісу із собою.


Можна образу стриножить —
простити образу,
хоч і не одразу,
але забути — не можна.


Роки минають — крізь пальці плинуть,
згадки лишають, пропахлі полинню.


Що це: жити, скажіть, чи погодьтесь зі мною:
це іти по межі між світом і тьмою.


Якщо б нам, і безгрішним і грішним,
Бог наш добрий життя дав вічне,
то для нас це добре діяння
найстрашнішим було б покаранням.


Добросердя й злосердя стинаються,
і голота-многота жахається,
бо злосердя їй дужчим ввижається.


Коли у мене питають,
де людська душа обітає,
відповідь завжди єдина:
у серці людини.


Є минуче і є неминуче:
прийде цар із царем в голові —
і зупинить в степу буревій,
і степ стане квітучим.


Одвіку так заведено у них:
дерева стоячи вмирають
і мертвими стоять серед живих —
ніколи їх не покидають.


У сонмі людському всю скривлено суть:
безбожники в ньому до Бога зовуть,
без Бога притому, як боги живуть.


У пітьмі йдуть тунелем люди,
і тривога їм точить серця,
що в кінці його світла не буде,
бо йому не буде кінця.


Не Чумацьким зоряним шляхом
ми йдемо, і казати пора:
люди добрі, ми дали маху —
нас засмоктує чорна діра.


У кожного є помилок доробок,
та врешті істину доводиться пізнати:
не в тім біда, що помилки ми робим,
а в тім, що їх не хочем виправляти.


У кожного народу своя боротьба:
як свідчить історія — давня й не давня,
один видавлює із себе раба,
другий — раба в себе вдавлює.


Що б дятел не довб — різниці немає,
він навіть і стовп електричний довбає.


Кожен день — жахливий день:
гори горя у людей.


Йти нам дикою хащею дано,
та царить у ній вічна тьма,
а із серцем, таким як у Данка,
серед нас хіба мужа нема?


Літак над містом у небо звивсь,
а другий ринув напереріз —
на синім білий хрест утворивсь.


Неможливо на барикаді
на двох боках водночас стояти,
та нелегко часом збагнути,
на якому з них саме бути.


Що таке ейфорія? Це тільки
кольорова повітряна кулька:
більш надуєш — лопне гучніше,
і залишиться розчарування плівка.


Як примиряться Боги, примиряться й люди,
а інакше буде згин усім і усюди.

Л. Гураль

Rozdum.info Інтелектуальна поезія 

Роздум