Побачення з Венерою


Світанок вже скоро —
всю ніч безсоння;
долонями зрісся
із підвіконням.

Та ось зустрівся
більмами сумними
з далекої Венери
яскравими очима.

— Ну що, чоловіче,
тобі не спиться?
— Не спиться, не спиться,
небесна жрице.

І доки темна
ота ніч не скінчилась,
людина і зірка
очі в очі дивились.

Наступна сторінка