Диво


Подивись хутчій на небо!
О, яке це дивне небо!

Синяя ріка над нами
вкрита білими льодами;

мить іще — й вона проснеться,
льодохід на ній почнеться;

вже дрижать, пливуть льодини —
всі у напрямі єдинім.

Між льодинами — розводдя,
сині між льодин розводдя;

в них зірки блищать і сяють,
поринають, виринають —

в отій сині мерехтливій,
наче рибки трепетливі.

Отакого льодоходу
я іще не бачив зроду.

Далебі, це — дивне диво,
що нам дано зріти диво!

Наступна сторінка