Озерце


Від нашого шумного міста
недалеко воно — оце
не вигадане, а дійсне,
в оправі дерев озерце.

Сюди приходити звикни,
мій друже, й побачиш ти,
як креслять качки напівдикі
на гладі озерній кути,

як перед своїм заходом —
і людям і озеру в дар —
сонце ллє щедро в воду
розтоплений жовтий янтар…

Озерце — звичайнісіньке начеб,
та, мабуть, тут в іншому суть:
хто бачити хоче, хай бачить
навколо нас божу красу.

Наступна сторінка