О Боже! Всемогутній ти єси,
І праведний, і милосердний!
Людей — рабів своїх — спаси,
Що змучені бредуть по терню.
Щоб їм душевний спокій віднайти
І не страждати за гріхи чужії,
Ти в темряву бездонну всіх змети
Бісів, дияволів і зміїв.
Скрась людям чорні їхні дні,
Щоби забули проголодь і спрагу,
І посмішку їм добру поверни,
І поверни майстрам наснагу.
О Боженько! Майстрів благослови,
Щоби у фарбах, музиці і слові
Стрімливі миті зупинять могли,
Та ті лишень, що істинно чудові.