Рослина, рослина,
Ти Боже творіння,
Та здається: у Бога
Ти убога, убога.
Стовбурочки у тебе такенькі
Тоненькі й кривенькі,
І листочки жовтіють до строку,
Але доля твоя нежорстока:
Бог про тебе не забуває —
Квіточками тебе осипає,
І все літо яскрить твої віти
Яскраво-червоними квітами.