Старшина


Звісно, безліч гріхів старшѝна
Перед людом убогим, сірим
Учинила в минулому вирі
І не менше в теперішнім чинить.

А гріхи її чорні, мов круки,
Й самий чорний з гріхів — непробачний:
Нáрід свій — необачна —
Сатані у руки сторукі.

Наступна сторінка