Ох, життя, ти і справді — лиш раз;
Кожний день — для щастя нагода,
Та настала осіння пора,
І на дворі — огидна погода.
В небі крапельниця стоїть;
З неї крапля за краплею пада,
А туман мої очі їсть,
В душу сірим вповзає гадом.
А все-таки не марнота —
Мої радощі та печалі:
Книгу долі цікаво читати,
Навіть знаючи, що буде далі.