Горіховий хресний хід


Мов біла гігантська гадюка, мороз
у травні в сади слобожанські заповз,

і зав’язь плодів, і плоди молоді
вогнем льодяним спалив лиходій,

а на горіхах й гілки опалив,
щоб чорні навіки-віків були.

Та в червні горіхів до Сонця порив
подвійне число гілок породив.

Рядами вишикувались гілки,
протягнуті вгору, мов руки людські;

Вознеслась попереду гілка у вись,
з двома — у сторони, й хрест утворивсь;

і розпочався горіхів похід —
до Сонця горіховий хресний хід.

Наступна сторінка