О миті! З блакиті і не з блакиті,
Яко вас розумом зрозуміти?
Рідко спиняються в Світі миті,
Оті з них, що подиву гідні;
Часто спиняються в цьому Світі
Оті, що потворні, огидні.
О Боженько, Боже! Зроби нам милість,
Щоб це якраз навпаки творилось.