У санбаті


Юнака із сержантськими личками
Перев’язує юна сестричка.

А солдати, що у санбаті,
Не минають його автомата.

Іще б пак: ППШ із кожухом
Металевим, кулею погнутим,

Кулею ремінь розсічений
І приклад теж кулею мічений.

Німчура, видно, зблизька бив —
Ще й шинель сержанту прошив.

А сержант? Кров із рани ллється,
А він — хоч би що — сміється!

Із страшним не страшиться знатися,
Хоч нема йому ще й вісімнадцяти.

Та і кулю спіймав одненьку…
І сестричка — така гарненька!

Наступна сторінка