Водою набрякле небо
Ось-ось упаде додолу
І саваном землю накриє —
Брудним, тьмяно-сірим.
Чорний чаклун іздалека
Пригоршнями жбурляє
Чорні хрести — вороняччя —
На дерева, що вже змарніли,
Почорніли, завмерли:
Сили їм не достало
Лише на декілька кроків —
Дійти до галявинки тої, де ще
Пломеніє берізка —
Ця ватра яскрава остання.
Її оточили тополі
І віти — досі зелені —
Начебто руки закляклі
Над стухаючим гріють багаттям.