Той, хто був за Вітчизну в бою


Кажуть, що недаремно прожив
Той, хто три добрих діла зробив:
Хто у світ, у зелений оцей,
З рук пустив і своє деревце;
І будинок новий збудував;
І синочка на ноги підняв.

Ти сказав собі: “Часу не гай!”
Тих дерев насадив цілий гай;
Світлий дім збудувати спромігсь,
Ще і друзям своїм допоміг;
Двох поставив синів на крило,
Щоб літать веселіш їм було.

Поготів, не зганьбив честь свою
Той, хто був за Вітчизну в бою.
Друже, ти в багатьох побував,
Та хіба ті бої рахував?
Хіба ж села й міста рахував —
Ті, що від ворогів рятував?

Час, що жив, ти немарно прожив,
Бо ж всі служби свої відслужив.
А ти кажеш: “Не всі, ще не всі!”
Дай-то, Боже, іще тобі сил:
Добрі справи роби і роби…
Як завжди, їх лічби не люби!

Наступна сторінка